Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

С украинского на:
Все языки
Со всех языков на:
Украинский

я хочу побачити його

Толкование Перевод

1 want

1. n

1) недостача, брак; відсутність (чогось — of)

for (from) want of smth. — через брак чогось, через відсутність чогось

want of common sense — відсутність (брак) здорового глузду; легковажність

want of judgement — необачне (необмірковане) рішення

want of appetite — відсутність апетиту

2) необхідність, потреба (у чомусь — of)

he is in want of a good dictionary — йому потрібний гарний словник

I am in want of money — мені потрібні гроші

are you in want of anything? — вам щось потрібне?

3) звич. pl потреби, бажання

my wants are few — мої потреби невеликі

4) нужда, бідність

to live in want — жити в бідності

to be reduced to (to fall into) want — зубожіти, дійти до убозтва

want ad — амер., розм. оголошення у відділі попиту і пропозиції (особл. робочої сили)

2. v

1) хотіти, бажати

I want you to come — я хочу, щоб ви прийшли

I want to see him — я хочу побачити його

2) не вистачати, бракувати, зазнавати нестачі (чогось)

let him want for nothing — нехай він ні в чому не знає нестатків

it wants twenty minutes to five — за двадцять (хвилин) до п'ятої (години)

3) потребувати (чогось), мати потребу (в чомусь); бути потрібним (необхідним)

my shoes want repairing — мої черевики необхідно полагодити

4) бідувати; жити в нужді

5) вимагати, викликати; хотіти бачити (когось)

the chief wants you — начальник викликає вас

want in — розм. хотіти зайти; проситися у приміщення

want out — розм. хотіти вийти

want to make something of it? — розм. ну і що з того?, а тобі яке діло?

* * *
[wont]
v

1) хотіти, бажати; жадати

2) відчувати нестачу ( у чомусь); бракувати

I want — мені бракує

3) мати потребу, відчувати нестачу, потребу (у чомусь, у комусь)

I want you — ти мені потрібна

"want help" — мop. потребую допомоги ( сигнал); бідувати; жити в нужді

4) вимагати, викликати ( когось); хотіти бачити ( когось)

the chief want s you — начальник викликає вас

I want you for a few minutes — зайди до мене на декілька хвилин

he is wanted by the police — його розшукує поліція

5) бути потрібним, необхідним

you want to see a doctor — вам слід показатися лікареві

this dress wants washing — це плаття не заважає випрати

English-Ukrainian dictionary > want
2 that

1. adj

цей, ця, це; той, та, те

since that time (day) — з того (з цього) часу (дня)

this book is interesting and that one is not — ця книжка цікава, а та — ні

how is that leg of yours? — ну, як ваша нога?

2. adv розм.

так, до такої міри

that much — стільки

that far — так далеко

I can't walk that far — я не можу йти так далеко

he was that angry he couldn't say a word — він був такий сердитий, що не міг вимовити й слова

3. pron (pl those)

1) це

what is that? — що це таке?

who is that? — хто це (такий)?

2) ось що

that is what she told me — ось що вона мені сказала

3) те

this is new and that is old — це нове, а те старе

4) який, яка, які

the letter that came yesterday — той лист, який прийшов учора

the man that we are speaking about — це та людина, про яку ми говоримо

5) коли

the night that we went to the theatre — в той вечір, коли ми ходили до театру

6) він, вона; той, та

I am that I am — я залишаюся самим собою

4. conj

що; щоб; так, щоб

that they were sisters was clear — те, що вони сестри, було ясно

I'm sorry that this has happened — мені шкода, що так сталося

come nearer that I may see you — підійдіть ближче, щоб я міг побачити вас

oh that I might see you once more! — о, коли б я міг ще раз побачити вас!

because that — тому що

but that — коли б (якби, якщо б) не

I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був такий зайнятий

if that — якщо

in that — оскільки, бо

lest that — щоб не

though that — хоч

and all that — і тому подібне

by that — тим самим, цим

like that — таким чином

that's that — розм. нічого не вдієш; ось так

that is (to say) — тобто

not that — не те щоб

that'Н do — досить, достатньо

that won't do — так справа не піде; так не годиться

this and that — різне

now that — тепер, коли

with that — разом з тим

notwithstanding that — незважаючи на те, що

* * *
I
pron (pl those) А dem

1) це

what is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що

that's not fair — це несправедливо

that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся

have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от

those are something like shoes — ось це туфлі

good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те

this is new and that is old — це нове, а те старе

2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменника

the climate there is like that of France — клімат там схожий на клімат Франції

I have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.

they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є

3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)

Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині

those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який

be that thou know'st thou art — будь самим собою

4) перше ( з вищезгаданих)

work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel

5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)

this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати

the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора

the man (that) you were looking for has come — (т людина, яку ви шукали, прийшла)

during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном

the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав

this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли

the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)

I am that I am — я залишаюся самим собою

6) у ввідних реченнях як не, хоч е

wicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях

wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!

fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.

7) цей, ця, це; той, та, те

since that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]

in those days y — ті часи

that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те

this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он

that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл

8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, це

how is that leg of yours — є ну, як ваша ногає

I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці

that ill manners — ці мої дурні манери

9) icт. такий, настільки, так

he blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки

I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так

he talks that much! — він стільки говорить!

he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля

10) той, та, те; цей, ця, це

what was that noise — є що це був за шумє

11) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який), та (як, те (яке))

that part which concerns us — (т частина, що нас стосується)

(and) that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапка

and all that, — все ( таке) інше;, так далі

after that — після того, що; після того, як

at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому

and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову

by that — на той час; ( під) цим

what do you mean by that — є що ви цим хочете сказати?

upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами

with that she took out her handkerchief — з цими словами вона вийняла носову хустинку

that 's all that — все

that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!

like that — так; таким /подібним/ чином

why are you crying like that — є чого ти так плачеш?

a man like that — подібна людина

come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!

take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)

this and that — див. this
II
cj

1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) що

that they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно

the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його

2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому що

I'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося

3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)

let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити

they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати

4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) що

I am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що

who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що

you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб

never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам

5) вводить підрядні речення в склад емфатичних складних речень

it was there that I first met her — тут Я зустрів її вперше

6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, що

that he should behave like that! — щоб він себе так вів!

that one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!

7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядного

although the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон

8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значення

because that — тому що, тому що

if that — якщо

lest that — щоб не

though that — хоча

9) у сполученнях

not that — не те щоб; наскільки

not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений

in that — тим що; оскільки; тому що

some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією

but that — якби не

I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не

he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що

I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб

not but that he believed it himself — не те щоб він вірив цьому сам

except that — крім того, що; не вважаючи того, що

save that — icт. = except that [див. except 2]

notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що

English-Ukrainian dictionary > that
3 находить

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *
I несов.; сов. - найт`и
1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́

\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду

не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)

как вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
II несов.; сов. - найт`и
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого

нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
III сов.
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

Русско-украинский словарь > находить

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

я хочу побачити його

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

я хочу побачити його

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: